розіпнутий

розі́пнений, -а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розіпнути. || розі́пнуто, безос. присудк. сл.

2) у знач. прикм.Який лежить, широко, вільно розкинувши руки, ноги. || Який широко розставив ноги, розвів в різні боки руки.

3) у знач. прикм. Без хустки на голові.